Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смердюх

Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДЮХ"
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде. Верхнеднѣпр. у.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Н. п.
Плескач, -ча, м. 1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів. Г. Барв. 130. 2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу. Новомоск. у.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРДЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.