Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арабка

Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАБКА"
Аги́йагі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. МВ. І. 114. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість. Гол. II. 2.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Обенберитися, -рюся, -ришся, гл. Шлепнуться наземь, тяжело упасть. Мнж. 187.
Обчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчастувавши, хазяїн... О. 1862. IV. 89. Уже всіх багатших обчастували. Чуб. II. 273.
Поналітати, -та́ємо, -єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіевск. у.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108.
Шелудівка, -ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі. КС. 1891. VI. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРАБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.