До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Доходи́телька, -ки, ж. Всезнайка, опытная. Вона така доходителька: все у городі знає, то й мені показувала.
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Захита́ти, -та́ю, -єш, гл. Зашатать, закачать. А дочка захитала головою так, що сережки затіліпались.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
