Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смеркатися

Смеркатися, -кається, сов. в. смеркнутися, -кнеться, гл. безл. = смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. МПр. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИСЯ"
Високошановний, -а, -е. = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця. О. 1862. IX. 125.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Каміння, -ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Л. III. 8. 2) Жернова.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Околичній и околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Попомуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ. 2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі. Шевч. 501.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру. Грин. II. 184.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.