Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смеркатися

Смеркатися, -кається, сов. в. смеркнутися, -кнеться, гл. безл. = смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. МПр. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИСЯ"
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.
Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство. МВ. І. 14. Левиц. Пов. 174.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Замня́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Паперник, -ка, м. = папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте. Г. Арт. (О. 1861. III. 102).
Помацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. помацатися, -цаюся, -єшся, гл. Пощупывать, пощупать себя или другъ друга. Помацується за ніздрі та поглядає на пальці, чи не йде кров з носа. Св. Л. 303.  
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко. Вх. Лем. 458.
Санувати, -ну́ю, -єш, гл. = шанувати. Гол. IV. 490.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.