Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смеркатися

Смеркатися, -кається, сов. в. смеркнутися, -кнеться, гл. безл. = смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. МПр. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАТИСЯ"
Безбарвий, -а, -е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Висукати Cм. висукувати.
Гуць Cм. Гуц.
Довече́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довече́ряти, -ря́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Дріма́тися, -ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Заміня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣняться. МВ. І. 84.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488.
Пиво, -ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. пивце. О. 1862. IV. 25.
Прогайльовина, -ни, ж. = прогальовина. Левч. 129.
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.