Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сльотавий

Сльотавий, -а, -е. Ненастный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЬОТАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЬОТАВИЙ"
Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Мир. Пов. II. 120. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину. Вх. Зн. 20.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. О. 1861. X. Свид. 44. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. К. ЧР. 4. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля). К. ПС. 26.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Птичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ птиця. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЬОТАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.