Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сльота

Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою. Ном. № 2757.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЬОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЬОТА"
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный. Вх. Лем. 399.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Мет. 316. Очі йому аж під ліб закотились. Кв. II. 205. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Збогара́дитися, -джуся, -дишся, гл. Выпросить, вымолить. Чи не збогараджусь у вас пшонця?
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Коновальський, -а, -е. Коновальскій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік. Н. Вол. у.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Придоглянути, -ну, -неш, гл. = доглянути. А призовіте мою родиноньку придоглянуть смерти. Чуб. V. 442.
Припутень, -тня, м. пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Вх. Пч. II. 10. Ном. № 10945. Сивий припущень. Левиц. І. 204. Припутень ходе над шляхом. Мнж. 172.
Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЬОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.