Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сльота

Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою. Ном. № 2757.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЬОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЬОТА"
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу. Прил. у.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Зміряти Cм. змірити.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь. Г. Барв. 245.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне. Вх. Уг. 255.
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями. К. Кр. 18.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЬОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.