Віщук, -ка, м. Вѣстникъ.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Запороши́ти, -ся. Cм. запорошувати, -ся.
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку.
Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Чорт погнавсь за ним і не догнав. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Троє товару погналось геть дорогою. Свої волі набралася, на, весілля погналася. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Пику аж роздуло.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Плахту наймичці яку сповчить.
