Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Загардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Запрудить.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. Як припустив бігти, — утік. Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив.
Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый.
Тетін, -на, -не. Тетинъ.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою.
