Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слюсарь

Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮСАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЮСАРЬ"
Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Присогласити Cм. присоглашати.
Прослава, -ви, ж. Большая слава. Про того Сірка слава, слава і прослава. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Саморадощі, -щей, ж. мн. Гадость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував. Св. Л. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЮСАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.