Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали.
Виратовувати, -вую, -єш, сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала.
Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Приколоток, -тка, м.
1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ.
2) = околот 1.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать.
