Вислизнути, -ну, -неш, гл. — кому з рук. Выскользнуть.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м.
Нара́льник, -ка, м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала.
2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила.
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Не піймали ані однісінької рибини. Ум. рибинка.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
