Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смеркання

Смеркання, -ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Ном. № 2230. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРКАННЯ"
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет. Вх. Лем. 412.
Иначе нар. = и́нак. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила. Мил. 155.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29.
Учетверзі нар. Вчетверомъ.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.