Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смердючка

Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРДЮЧКА"
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина. Рудч. Ск. I. 133.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.
Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРДЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.