Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Ум. лобатенький.
Підколодник, -ка, м. = підколодь.
Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Не день і не два ляхи Україну пліндрували.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Саморадощі, -щей, ж. мн. Гадость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував.
