Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.

Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.

Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.

Мерша́, -ші, ж. Падаль. Шух. І. 22. Вх. Зн. 35.

Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.

Нахильний, -а, -е. Склонный.

Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.

Пообтрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обтруситися, но во множествѣ.

Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.