Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. віддарки давати. Отдаривать.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ.
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Зі́мно 2 нар. Холодно.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. 4) Разрисовывать. Там писанки пишуть, крашанки красять. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). 6) — рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Скурив увесь тютюн.
