Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять?
Ночувати, -чую, -єш, гл.
1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе).
2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою.
Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -ня́ю, -єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Позачиняйте віконниці. Ворожечка позачиняні.
Постукач, -ча, м. Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Аби б був послуха́ч, а постукач буде. Повидимому, пословица значитъ: лишь-бы былъ тотъ, кто повинуется, а приказывающій (толкающій, бьющій) найдется. Въ такомъ случаѣ постукач = тотъ, кто бьетъ кого.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани.
