Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Кажніненький, -а, -е. = кажнісінький. Кажніненький у селі знає про те.
Клас, -су, м.
1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі.
2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас.
3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Короставка, -ки, ж.
1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово.
2) = коропа.
Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.
Хльорка, -ки, ж. Проститутка. З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо.
