Брацький, -а, -е. = братський.
Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Любо́вність, -ности, ж. Любовь, согласіе. Муж із жоною не в любовности, в невірности живе.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Незримо нар. Незримо.
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Ліжко перетрут.
2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились.
3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром.
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Так король і дав їм права. Шукати захисту під правом польським. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Ой бо син вітця до права тягне. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. Судовики благають Бога.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки.
