Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Ирщіння, -ня, с. = иршини.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.).
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Той луг тріщить, лущить. Лущать, як оріхи під ногами.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу.
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Cм. наві́са.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. 3) — замок = лавчастий замок. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ.
