Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт.
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Овсяниця, просяниця — все то товару корис.
Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Пукли обручі на бочці.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться.
