Відкошувати, -шую, -єш, сов. в. відкосити, -шу, -сиш, гл. Косить, скосить, отрабатывая за долгъ.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Кубоша, -ші, ж. Верша.
Набатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями.
Огрядненький, -а, -е., Ум. отъ огрядний.
Підклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підклони́тися, -нюся, -нишся, гл. = підхилятися, підхилитися. Підклонилися латиненій ляхві.
Підтічка, -ки, ж. Пришитая къ верхней части нижняя часть рубахи внизъ отъ пояса (изъ болѣе толстаго полотна).
Прикубанський, -а, -е. Находящійся при р. Кубани. Пластуни в прикубанських плавнях.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
