Вимолити, -лю, -лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину.
Жува́тися, -жую́ся, -є́шся, гл. Щось цей хліб не жується, — черствий.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити.
Ледацю́га, -ги, м. Ув. отъ ледака. Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька.
Начальниця, -ці, ж. Начальница.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу.
Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! Тю на твого батька!
