Віддаватися, -даюся, -єшся, сов. в. віддатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Отдаваться, отдаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. 3) Отдаваться, отдаться (о звукѣ и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаниях красний божий мир і чоловіча жизнь.... не оддались так правдиво, як воно есть у нас перед очима.
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться.
Лагідність, -ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности?
Лаштунки, -ків, м. мн.
1) Лѣса, деревянн. подмостки.
2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники.
Лисі́ти, -сію, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє.
Наві́сити Cм. навішувати.
Огледіти, -джу, -диш, гл. = оглядіти. Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Хапуля, -лі, ж. Хватающая. Встрѣчено только въ загадкѣ для обозначенія кошки: Бігла моргуля, питала крику ля: чи е вдома хапуля? (Мышь, пѣтухъ, кошка).
