Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набурити

Набу́рити, -рю, -риш, гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУРИТИ"
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. Ум. кручо́к.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Обшарпатися, -паюся, -єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати. Могил. у.
Сколінкуватіти, -тію, -єш, гл. = сколіничитися. Вх. Зн. 64.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш. Ном. № 9976. 2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці. Чуб. V. 431.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.