Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навдиранці

Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці! О. 1862. VI. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИРАНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИРАНЦІ"
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Заборя́нин, -на, м. Работникъ, идущій по принужденію на работу для уплаты податей. Cм. забір. Пішли застряне купою на степи. О. 1861. XI. 111.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота. Н. Вол. у.
Камза, -зи, ж. = кабза. Мужикъ, не зная, что въ постолахъ папоротникъ, согласился продать ихъ за цѣлую камзу денегъ. Чуб. III. 198. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та Суде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені. Мир. ХРВ. 303.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Привикти Cм. привикати.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВДИРАНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.