Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наброщуватися

Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОЩУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОЩУВАТИСЯ"
Верховинець, -нця, м. Горець. Гол.
Видумувати, -мую, -єш, сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Жук, -ка́, м. 1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. жучо́к, жуче́чок. Ув. жучи́ще.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203.
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. І. 125.
Фолоситися, -ситься, гл. безл. = щастити. Вх. Зн. 75.
Хамінок, -нка, м. Чортъ. Ном. № 13996.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРОЩУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.