Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навдери

Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДЕРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДЕРИ"
Бідно нар. Бѣдно, убого. Ум. бідненько, біднесенько. Жив чоловік бідненько. Грин. II. 163.
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75.
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Рутка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2)польова. Раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.
Триніжка, -ки, ж. = триніжок. Н. Вол. у.
Хванд, -ду, м. = ус 3. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВДЕРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.