Зір, зо́ру, м. Взоръ, взглядъ. Гляне, — в'яну як від зору злої чарівниці.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Косматій, -тія, м. Человѣкъ въ космахъ, косматый. Встрѣчено въ пасхальной виршѣ, въ приложеніи къ Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Не діло мене крушило, а туга насердна.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая.
Пряжений, -а, -е. Жареный. Пряжена ковбаса. Пряжене молоко. Топленое молоко.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула.
Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
