наввипередки
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Том 2, ст. 467.