Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наброджувати

Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Ном. № 4903. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Св. Л. 140. Набрела я й хатку таку, що наймалась. МВ. (О. 1862. III. 72). Коли це набрели цигана, — веде пару коней. Мнж. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОДЖУВАТИ"
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Лимарі́вна, -ни, ж. Дочь шорника. Ой хто купить цебер меду ще й вина, того буде лимарівна молода. Лис. І.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Неподобно нар. 1) Не сходно, не похоже. 2) Не такъ, какъ нужно, плохо.
Ожелизь, -зі, ж. = ожеледь. Вх. Лем. 443.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Способний, -а, -е. = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.