Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище.
Колядувати, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора.
Пересідати, -да́ю, -єш, сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Приглушити Cм. приглушувати.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто.
Рукав, -ва, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. 3) Часть начиння. Ум. рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий.
