Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Витися, -в'юся, -в'єшся, гл.
1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Коло серця козацького як гадина в'ється. Коло тебе будуть роями витись панни.
2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося?
3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється.
Вовцюган, -на, м. = вовцюга.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ.
Падальник, -ка, м. = падалець.
Священник, -ка, м. = піп.
Седляк, -ка, м. Селянинъ. Ум. седлячок. Помогай Біг, вбогий седлячку.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Цингакора, -ри, ж. ? А на йому цингакора, у цингакорі сім шеляжків.
