Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навзбіч

На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЗБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЗБІЧ"
Арґа́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Нудність, -ности, ж. = нудота.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Позгадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (многихъ, о многомъ). Боже, яке давне ми сьогодні позгадували. Харьк. у.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Грин. III. 244. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась. К. МБ. II. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЗБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.