Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Годованець, -нця, м.
1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця.
2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя.
3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Линя́ти, -няю, -єш, гл. 1) Линять, терять цвѣтъ. 2) Линять, лишаться шерсти, ронять перья. За тим вовк не линяє, що в комору часто никає.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.
Риса, -си, ж. Черта. До лиця був той вінок її тонким рисам. Ум. риска, рисочка.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку.
Химерити, -рю, -риш, гл.
1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку.
2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити.
Щедрак, -ка, м. = щедрівник.
