Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набрякати

Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЯКАТИ"
Баша I, -ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. І. 164. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса. Лебед. у.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод. ЗОЮР. І. 143.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Досту́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. досту́катися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Під вікно він під'їзжає та й достукується. Лавр. 26.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Ширітвас, -са и -су, м. = шерітвас. Ширітвас дьогтю. К. ЧР. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.