Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна.
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка.
Нагодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. нагодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Накармливать, накормить. Попа одним обідом не нагодуєш.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Скирта, -ти, ж. Скирда. А там снопи, а там скирти. Скирта сіна. Ум. скирточка.
Срібнолукий, -а, -е. Съ серебрянымъ лукомъ (эпитетъ бога Аполлона). Сонце являється.... в пишному образі молодої парубочої краси срібнолукого Аполлона.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований.
