Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набуватися I

Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Грин. III. 397. Не довго я у свого батечка набувся. Федьк. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 3) Въ Посл.: Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. Ном. № 5680. 4) Пить, напиться (водки). Шух. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУВАТИСЯ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУВАТИСЯ I"
Вичвалати, -лаю, -єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. Мкр. ІІ. 30. 2) Плясунья.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Луск, -ку, м. Трескъ.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБУВАТИСЯ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.