Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати

Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІХУВАТИ"
Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Гу́слянка, -ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. І. 141, 109. Cм. Ряжанка. ЕЗ. V. 43.
Казюка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. казючка.
Набі́гти Cм. набігати.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Поклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Чуб. V. 370. Также: передать поклонъ. Поклоняється бідний невольник із землі турецької, із віри бусурманської, у города християнські до отця, до матусі ...поклоняється голубоньком сивеньким. АД. І. 93. Козак до дівки ворлами та поклонився. Мет. 82. 2) поклонився пані-матці хлібом. Посваталъ дочь. Св. Л. 275.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Сікавка, -ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРІХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.