Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати

Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІХУВАТИ"
Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Пастухувати, -ху́ю, -єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Черк. у. Мій син те літо пастухував. Волч. у.
Передмурря, -ря, с. Ограда; оплотъ. Передмурря всього християнства, що стоїть з мечем на чаті супротив поганства. К. ХП. 64.
Підластитися Cм. підлащуватися.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати. Ком. Пр. № 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРІХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.