Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати

Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІХУВАТИ"
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.
Гайтусь, — ходити Дѣтск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять. Ном. № 12206.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Кичувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. Рудч. Ск. II. 120.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799.
Ревун, -на, м. = рева. Ум. ревунець. Ревунці ревуть. Ном. стр. 298.
Робіння, -ня, с. Работа, трудъ. Ум. робіннячко. Ой весна красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і добрее літечко.... хорошим людям на робіннячко. Чуб. І. 109.
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРІХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.