Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набрякти

Набря́ктиCм. набрякати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЯКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЯКТИ"
Балухатий, -а, -е. = Банькатий.
Бенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать. Котл. Ен. І. 25.
Блаженство, -ва, с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Вічно нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Підповнити Cм. підповняти.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Розгинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разгибаться, разогнуться.
Схлипнути Cм. схлипувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРЯКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.