Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наварити

Навари́ти Cм. наварювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАРИТИ"
Аїр. Cм. аєр.
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Змусити Cм. змушати.
Кукулюх, -ха, м. Улитка. Kolb. І. 54.
Нинечкинар. = ниніВх. Зн. 41.
Подертися, -ру́ся, -решся, гл. 1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. 2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму. К. Псал. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.