Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Відусюди нар. = відусіль.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст.
2) Ум. капкане́ць.
Лю́бо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Любо й неньці, як дитина в честі. З гарної дівки гарна й молодиця, — гарно завертиться, любо подивиться. 2) Съ наслажденіемъ. Не дві ночі карі очі любо цілувала. Невольники лежять, простягшись любо. 3) Любовно, въ любви, въ согласіи. Ум. любо́нько, любе́сенько. І досі ще стоїть любенько рядок на вигоні тополь. Ходить по хаті..., урядившись як можна гарніш, виголившись чистенько і чуб вистригши любесенько. Тихенько й любенько день мине. Мені, моя доле, дай на себе подивитись, дай і пригорнутись, під крилом твоїм любенько в холодку заснути. Сестро моя, не журись, голубко! Досі жили з тобою любенько, — треба так і звікувати. І за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди!
Понабрякати, -каємо, -єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали.
Примінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Приспособляться, приспособиться.
Прогризатися, -заюся, -єшся, сов. в. прогризтися, -зуся, -зешся, гл. Прогрызаться, прогрызться. Той змій як прогризся скрізь той ліс і знов летить за ними.
Скуповувати, -вую, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Скупать, скупить.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка.
