Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навдивовижу

Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИВОВИЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИВОВИЖУ"
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВДИВОВИЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.