Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навдивовижу

Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИВОВИЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИВОВИЖУ"
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Зазелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.
Надвози́ти 2, -вожу́, -везе́ш, гл. Свезти часть чего. Уже надвозили трохи жита з лану.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Перелізти Cм. перелазити.
Позаздрити, -дрю, -риш, гл. Позавидовать.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Трепітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ трепета. 2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ. Вх. Лем. 475.
Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВДИВОВИЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.