Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навдивовижу

Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИВОВИЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДИВОВИЖУ"
Ближче нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. ближченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Надуши́ти Cм. надушувати.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Прославляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прославити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.
Улазливий, -а, -е. = улізливий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВДИВОВИЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.