Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia.
Росполохати Cм. росполохувати.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана.
Чародінник, -ка, м. = чарівник.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2.
