Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навершняк

Навершня́к, -ка́, м. Верхняя крышка у маслобойной кадки. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРШНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРШНЯК"
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти. Черниг.
Бликання, -ня, с. 1) = блимання 1. 2)очима = блимання 2.
Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Лай I, лаю, м. Брань. Не купуй лаю. Ном. № 1671.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЕРШНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.