Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навилядіти

Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИЛЯДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИЛЯДІТИ"
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854., Ум. До́вшенький.
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Пожинати, -на́ю, -єш, сов. в. пожати, -жну, -жнеш, гл. Пожинать, пожать. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Взяли мене да й пожали, у снопики пов'язали. Чуб. V. 538.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.
Таємний, -а, -е. Тайный, секретный. Той діла їх розуміє і таємні мислі. К. Псал. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВИЛЯДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.