Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навертатися

Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. КС. 1882. X. 36. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. МВ. (О. 1862. III. 47). Ви увечері наверніться. О. 1862. VII. 37. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. Ном. № 537. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. МВ. ІІ. 27. 7)на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається. МВ. (О. 1862. III. 59).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРТАТИСЯ"
Анто́нівка, -ки, ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко.
Визирати, -раю, -єш, сов. в. визирнути, -ну, -неш, гл. = виглядати, виглянути. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. № 8508. Вибірай, визирай, молода дівчино. Мет. 14. Коником граєш, царя визираєш. АД. І. 25.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Заду́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. задуби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Обнажать, обнажить нижнюю часть тѣла.
Карбівничий, -чого, м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Повигадувати, -дую, -єш, гл. Выдумать; изобрѣсть (многое). Чимало чого повигадували розумні та учені люде. Ком. II. 9.  
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Прикривати, -ва́ю, -єш, сов. в. прикрити, -крию, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Чуб. V. 528. Нічим грудини прикрити. Не во что одѣться. Ном. № 1527.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. ІІ. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. ІІІ. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЕРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.