Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Держа́к, -ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Подай держак од лопати свата привітати. 2) Нижняя часть кужівника. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Різьбований, -а, -е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік.
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.
