Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Ходив глупів на весілля.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських.
Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой сама я, сама, як билина в полі. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле.
Позакандзюблювати, -люю, -єш, гл. Загнуть крючкомъ (во множествѣ).
