Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогнилий

Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Бескет, -ту, м. = бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.  
Перемітний, -а́, -е́ Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної. Гол. IV. 497.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець! К. ЧР. 245.
Помилитися Cм. помилятися.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГНИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.