Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зозуленька

Зозуленька, зозулечка, -ки, ж. Ум. отъ зозуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЕНЬКА"
Варкий, -а, -е. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Вибовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ви́бовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть съ трудомъ.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. за́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. І. 125. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
На́бік нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. Чуб. V. 648.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Приклепка, -ки, ж. = прикліп. Лихо приклепки шукає. Ном. № 1973.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЗУЛЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.