Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з-опалу

З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З-ОПАЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З-ОПАЛУ"
Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. Федьк. І. 31. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Ошадіти, -ді́ю, -єш, гл. О деревьяхъ: покрыться инеемъ, обмерзнуть. Желех. Вх. Лем. 455.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Росповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. росповісти́ти, -щу, -стиш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З-ОПАЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.