Бруя, бруї, ж.
1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую.
2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї.
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень.
Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай!
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл.
1) Остынуть.
2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. 2) Непогодь; мятель.
