Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотоголосий

Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим. Хата. XI.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОГОЛОСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОГОЛОСИЙ"
Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
Бідниця, -ці, ж. 1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. ІІІ. 494. із мишачу бідницю. Очень мало. Ном. № 7696.
Доклада́ння, -ня, с. 1) Докладываніе. 2) Прибавленіе. 3) Изложеніе. 4) Насмѣшка.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Кудою нар. Въ какомъ направленіи, какой дорогой. Ми дивимся, кудою до нори ближче та краще бігти. Рудч. Ск. І. 18. Кудою їх обминути? Мет. 61. Кудою мені йти?
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.  
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти. Мет. 90.
Шашель, -ля м., -лі,, ж. Червь-древоточецъ. Наче шашель поточила. Стор. МПр. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОГОЛОСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.