Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогріти

Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГРІТИ"
Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.
Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. І. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. Мет. 64. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Шевч. 73. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Шевч. 27—82. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. Чуб. V. 873.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Поодр.. Cм. повідр..
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Сипляти, -ля́ю, -єш, гл. = спати. А в чім воно сипляє? В пухових подушках. Чуб. III. 41.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо. Св. Л. 249.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.