Буйність, -ности, ж.
1) Изобиліе, плодородіе.
2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Натаганити, -ню, -ниш, гл.
1) Много наложить.
2) Много наготовить.
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі.
Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку!
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. Московський самодержець.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Спрозоритися, -рюся, -ришся, гл. Быть испорченнымъ взглядомъ, сглаженнымъ.
