Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золінний

Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛІННИЙ"
Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48).
Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. Кв. II. 196. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. К. ЧР. 332. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Недотиркливий, -а, -е. = недоторкливий.
Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його. Мир. ХРВ. 65.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід. Чуб. ІІІ. 18.
Хомевка, -ки, ж. = хомівка. Гол. Од. 27, 76.
Шаленистий, -а, -е. Шальной. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.