Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золільник

Золільник, -ка, м. Большой горшокъ для бученья, щелоченья. Вас. 181. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛІЛЬНИК"
Бескидський, -а, -е. Относящійся къ бескидам. Желех.
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Дорозумі́тися, -мі́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить, догадаться. Дещо. 32. Дорозумівся і я як зробить. Черк. у.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар. Св. Л. 164.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Підгорнути, -ся. Cм. підгортати, -ся.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. Чуб. VII. 419. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Н. п. (О. 1861. II. Объясн. слов.). 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. КС. 1893. V. 280. О. 1861. X. 127. На козакові постоли в'язові. АД. І. 168. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Ном. № 2840. Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. Чуб. V. 216. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. ЗОЮР. II. 12. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. (Шух. І. 161, 162), деревянной лопатки (Шух. І. 164), конца ружейнаго приклада. (Шух. I. 229). 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Шух. І. 104. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. Шух. І. 165. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Шух. 1. 305, 306. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. КС. 1893. VII. 47. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Чуб. III. 158. Вербові постолища. Грин. III. 98.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.