Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотарь

Золотарь, -ря́, м. 1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326. 2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТАРЬ"
Вистроїти, -ся. Cм. вистроювати, -ся.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Заклю́кати, -каю, -єш, гл. Запутать, спутать. (Самборщ. въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. Cм. догад.
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Приподоблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. приподо́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) Сдѣлаться угоднымъ. Чим той Лазарь Богу приподобився? Ном. № 172. 2) Угодничать передъ кѣмъ, подольщаться, подольститься. Приподобляючись (русини) до приятелів ляхів, робились римськими католиками. К. ХП. 114.
Сажний, -а́, -е́ Покрытый сажею. Чорні руки, бо вигрібав сажні тріски. Черк. у.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.